Достиглий луг світився у росі,
Відділений від Стиру очеретом,
Притихли солов’ї в такій красі,
А луг сіяв перлиновим букетом.
Він вужився, немов старезний Стир,
Меандри позгинались у підкови,
Кректять соми ховаючись у вир,
А луг горить перлинами довкола.
З’явилися далеко косарі,
Запах трави розносили тумани,
Малі качата, ще не на крилі,
Ряску горнули білими дзьобами.
Дзвони собору кликали у храм,
Із першим дзвоном тут відкриті двері,
В соборі люди з Богом сам на сам,
Лиш сінокіс відтворював пастелі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594767
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2015
автор: Віталій Назарук