Нічки короткі – довгі розлуки,
Серце бентежать шепоти – звуки.
Тобі я любий не дорікаю,
Тебе чекаю, тебе кохаю.
Зіроньки в небі мов самоцвіти,
Землю встелили трави і квіти.
Роси на вітах грають усюди,
Але тривожно дихають груди.
Десь мій миленький там за горами,
Десь мій миленький там за морями.
Прийти до мене часу не має,
Срібну шабельку в руках тримає.
Світи зірничко понад полями,
Де бється милий із москалями.
Роса цілюща рано – раненько,
Мому милому умий личенько.
Щоб зі злом бився сильніше милий,
Дай йому боже в рученьки сили.
Бий воріженьків за Україну,
Я ж тебе любий вийду, зустріну.
Нічки короткі – довгі розлуки,
Серце бентежать шепоти – звуки.
Тобі я любий не дорікаю,
Тебе чекаю, тебе кохаю.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594633
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.07.2015
автор: Василь Надвірнянський