Затягло у гру вир́ом азарту,
Захопило дивне колесо.
Крутиться, я наче на підпитку,
Ставлю все, що є на сім число.
Все, прийому ставок більш немає,
Почала рулетка важкий свій шлях.
Кулька навіжено кол́ом стрибає,
Серце у долонях тримає страх.
Я виходжу з гри, закину принципи,
Краще вже піти назавжди.
Кулька зупинилась, це моя ставка,
Це моя ставка, з моїм числом.
Мені оголосили виграш за мною,
Почув одразу ж постріл за вікном.
Не влучила у мене шалена куля,
Встиг зникнути я з міста із грішми,
Зі смертю гра, навіщо така доля?
Краще від азарту скоріш піти.
Я виходжу з гри, закину принципи,
Краще вже піти назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2008
автор: SnOrK