спокусник кличе

дивлюсь  на  сонце  
крізь  призму  окулярів  
іду  на  зустріч  

читаю  книгу  
листочок  відірвався  
дуб  прокинувся  

відволіклася  
вітерець  розігрався  
розпатлав  коси  

віть-  віть,  тьох-тьох,  ох!  
струмок  з  гір  спускається  
соловей  летить  

річка  замовкла  
бобри  на  містку  стоять  
зачаровані  

між  дерев  кажан  
ріже  крильми  повітря  
гуде  у  вухах  

м'які  подушки  
кульбабки  поляниця  
спокусник  кличе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2015
автор: ЇЇ ТІНЬ