Підступник,звабник,любчик і благар
завів мене в передпокій екстазу,
й відразу зник всіх зайвих слів тягар,
і стогоном скипіли напівфрази.
Про що благаєш – навіть не розчуть,
то ж повтори вустами і руками…
Обридлу передбачливість топчу,
й така довіра сходить межи нами!
А наше тіло нашими грудьми
не стримує солодкої наруги,
це – райське пекло, де вже й ми – не ми,
а винуватці любощів осуги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594544
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.07.2015
автор: Любов Матузок