поламані мої руки, заламані наші звуки
знайомі бісові діти, продажні суки
виломлюють останні краплі, висосують єдину душу
це все за те, що їх систему рушу
це все за те, що я не сам
тому, що ми не даєм дихати цим псам
ми проти них, як проти війни солдат
ламай їх, трощи
чуєш брат?
ми пережили сотні царів і тисячі князів
зруйнували десятки хатин і дворів
ми ізгої країн, ми вигнанці
зійдемось усі в дикому танці, як повстанці
готуй мечі, пали порох
хоч це і внутрішній ворог
кричи лозунги до хрипу
почуй звук їх кісток, трощи до скрипу
повстань раз і зміни все
вивали на цей гній власне есе
позбудь себе тривог
у цій революції ти сам собі бог
і навіть тоді коли появиться перша трава
коли розквітнуть весняні квіти
коли на футбольне поле вибіжуть діти
наповнені радістю і теплом
пам'ятай про свою ціль
пам'ятай весь той біль
не гаси революцію у собі
не гаси повстання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2015
автор: зегар з полузегарком