Настала ніч. Лише на хвилину
Зімкнула очі я та заснула,
Мені наснилася Україна.
Та, про яку зовсім ми не чули.
Та Україна, в якій все добре,
Нема війни і нема страждання.
Де син із мамою поруч - вдома,
Де соловей співа на світанні.
Та Україна, де кущ калини
Не ронить кетяги знов додолу.
Не плач де чутно, а сміх дитини
І спів пташиний в пшеничнім полі.
Мені наснилася Україна,
В якої добрі й чудові сусіди,
Які у скрутну й тяжку хвилину
Всі відженуть від країни біди.
Моя країна, де чесна влада
Завжди працює без відпочинку.
І для народу зробити ладна
Усе, аби жив у достатку і мирі.
Мені наснилася Україна,
Де мир і спокій, війни немає.
Де соловейко у світлу днину
Із добрим ранком усіх вітає.
Але, на жаль, це лише наснилась
Країна щедрості й допомоги.
Я після сну цього засмутилась
І стала щиро благати Бога:
"Так хочу, Боже, аби вже завтра
Усі прокинулись на світанні,
Із теплим сонечком привітались
Й почули вічне - "війни немає!"."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594474
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.07.2015
автор: Постольник Ірина