Серед інших квіточок розквітла
Світла і усміхнена ромашка.
І така була вона привітна,
Їй раділа кожна в небі пташка.
І сміялось музикою літо,
Пелюстками радо тріпотіла…
І своє серденько сонцецвіту
Для кохання першого відкрила.
Та зненацька налетів жорстокий
І такий пекучий чорний вітер
В сонцецвіту відібравши спокій
Вирішив ромашку він спалити.
І згорнулись пелюстки від болю,
Сліз гарячих висохла краплина…
Та на щастя саме там по полю,
Повз нещасну квітку йшла ЛЮДИНА.
Напоїла спраглу, холодочком
Від палкого вітру захистила,
Ніби життєрадісним струмочком
До життя надію воскресила.
Добре, що повз квітку йшла ЛЮДИНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594438
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.07.2015
автор: Олена Бондар (Бондаренко)