Крок за кроком униз, у безодню,
Людство стрімко іде до загину,
Кров спиніть! Не влаштовуйте бойню,
Збережіть нашу землю єдину!
Зупиніться, подумайте люди!
Ваші діти ж бо, як мають жити,
На землі їм життя вже не буде,
А їм треба вам внуків родити.
Силіконові груди жіночі,
Не годують маленьку дитину,
Одягніть окуляри на очі,
Не робіть із пластмас домовини…
Збережіть на віки землю нашу,
Щоб босоніж побігали внуки,
Молоко і смачненької каші
І беріть онучаток на руки.
Тільки ми, як візьмемося разом,
Цій землі , будем чесно служити,
Homo sapiens –люде розумний,
Тоді зможемо жити і жити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594192
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2015
автор: Віталій Назарук