У корзинках розкладені яйця,
Для підношення жертво – меси…
Знову дурять укотре «нанайця», ,
Іудеї за шмат ковбаси.
І ідуть…як солдати до бою,
Не у бій, а на вибори йдуть.
Перехрести від «вісті благої»,
Україну у найми ведуть.
А за ними і геї й чужії…
Як на Спління в болоті вужі.
В нашій хаті, неначе повії,
Воріженькам вже точать ножі.
Продалися душею і в тілі…
Ремигають, як в стійлі воли.
Не зважають на нас очманілі,
Вже давно під юдеїв лягли.
Що ж це твориться в нашій господі,
Скільки ж можна, нам Бога гнівить?
Холуям пора в писок…
й заброді,
Дать під ср.ку… бо в хаті смердить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594086
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.07.2015
автор: Дід Миколай