присвячую Юлії Костюкевич
сон
на кінчиках вій
зазира під повіки
дивиться у чорні зіниці
кольору ночі
неначе у вічність
надміру пророчо
шукає в очах мікрокосмос
галактики несусвітні
і безконечні
із чорними дірами
на фоні зеленого кольору
в яких загубитись
бажає кожен
...але гублюсь лише я
дихаєш
тихо і легко
неначе танцюєш
вальс чи танго
від ночі і до світанку
один і той самий танець
груди здіймаються в ритмі
неначе у сні співаєш
але насправді шепочеш
про те що ніхто не чує
коли світ прикидається
птахом
і літає в Тобі щоночі
то здіймається високо
в хмари
то падає в Твої очі
бажаючи в них загубитись
...але гублюсь лише я
15 липня 2015 [09:26]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593904
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2015
автор: Віктор Шупер