Спонукай мене, спонукай.

[i]Спонукай  мене,  спонукай.
Роби  так,  щоб  твоя  воля.
Пригортай  мене,  пригортай.
Зачиняй  у  своїм  полоні.
Відчувай  мене,  там,  коли
Навіть  болю  не  відчуваєш.
Обійми  мене,  обійми.
Уві  сні.  Чи  коли  засинаєш...
Проникай,  я  молю,  проникай!
В  моє  серце,  в  клітини,  в  душу.
Одного  прошу,  не  зникай!
Я  з  тобою  завжди  бути  мушу...
Повертайся  до  мене!  Живим!
Твоя  посмішка  -  це  все,  що  треба.
Мені  мало  с  тобою  хвилин...
Мені  мало  с  тобою  неба...
У  твоїх  очах  -  цілий  світ,
Ти  найкращий,  ти  мій  єдиний.
Один  сенс  у  моїх  молитв.
Я  без  тебе,  одна,  згину...
Я  молю  тебе,  досить  війни!
Я  благаю  тебе,  повертайся!
Обійми  мене,  обійми.
І  ніколи  не  відрікайся![/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2015
автор: Анна Черкасская