„Москаль” „бандерівку” кохав
і у задумі чухав „рєпу”,
та, що робити, він не знав
(вони ж „врагі духовних скрєпов”!)
„На вила „москалів!”” - кричать
в своїй „бандерівській” манері...
Російських немовлят їдять
і на обід і на вечерю...
А спробував б солодких уст...
Уже й наваксував кросовки...
Якби не лили в мозок „дуст” -
дебільні зомбіустановки
про те, що біле чорним є,
гуцули - індіанці прерій
і ворог, той, хто повстає
супроти подиху імперій...
Ну а „бандерівка” - весна,
струнка і трішки гонорова...
Кохання випив би вина
із ніжних вуст її медових...
І на жовто-блакитну грудь
схилив б своє вушанки „вухо”...
А так, москалю, рукоблудь,
не в змозі вийти з рабства духу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593764
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 15.07.2015
автор: Лео Нардо