Плив як дим серпанок на човні із гаю,
Роси срібно – білі сипав у траву.
Вишивав узори на сувоях плаю...
Спивши прохолоду з ягід лісову.
Ароматом дива наповнявся ранок,
Вже сховались в хмарах зорі золоті.
Промінь ясноокий розбудив світанок…
В гніздах просинались бусли молоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593749
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.07.2015
автор: Дід Миколай