Як часто ми дарма втрачаєм час
На тих, хто не потрібен був ніколи.
На тих, хто зовсім не цінує нас,
На тих, хто нас не помічав довкола.
Як часто ми дарма втрачаєм час
На те, чого ми геть не потребуєм.
На те, що завжди лиш вбиває нас.
На тих, кого без ліку ми рятуєм.
Як часто ми дарма втрачаєм час...
Але не завжди правду розумієм:
Він більше не повернеться до нас.
І наздогнать його вже не зумієм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2015
автор: Постольник Ірина