В промінні сонця золотиться листя,
В повітрі павутиння аж бринить,
І ллється із душі осіння пісня
В бездонне небо, в далечну блакить.
Легким туманом огорнулось місто,
Все оповите золотом прикрас
І під мелодію журби кружляє листя
В прощальнім вальсі, у останній раз.
А за минулим сумувать не треба,
Зберу свої думки на самоті,
А журавлиний клин в осіннім небі,
Мов крик душі розтане в висоті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2015
автор: LubovShemet