Шматочок рідної землі
Частіше зве мене до себе.
І я з думками у чолі
Лечу під рідне чисте небо.
Чи то у сні, чи на яву
Збагнути навіть я не в змозі.
Біленька хата, де живу,
А в ній бабуся на порозі.
І ось я тут, де рідний край…
Та вже нема села… померло…
О, милий друже мій, згадай
Дитинства нашого джерела.
Вони несли нас у життя.
Здавалось все ясним, прозорим.
Насправді всяке те буття.
Було і щастя тут і горе.
Найближча згадка лиш одна –
Тепло малої батьківщини.
Всі почуття воно єдна
У серці кожної людини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593602
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2015
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук