Нехай ллє дощ, веселка зацвіта...
Душа, як завжди, буде молода,
Вона непосидюща, у роботі,
Коли і тіло відійде - в польоті...
Нехай ллє дощ, веселка зацвіта!
Нащо душі осінні ті літа?
Є чорная душа і та, що світло має
І кожен день до Бога поспішає...
Нехай ллє дощ!.. Веселка зацвіте
Для тої душеньки, що без гріха іде
У ті краї, де все у позолоті!
У чорної душі майбутнє у скорботі...
Ти, душо, де? У гарному вбранні?
Де будеш: в святості чи у вогні?
Не зволікай часу, біжить до краю...
Ти на шляху до пекла чи до раю?
14.07.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593544
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2015
автор: Людмила Дзвонок