Не дрімають очі в ветерана –
Навалились думи навісні:
Два онуки в нього – генерали
По обидва боки в цій війні.
Старший присягнув служить Росії,
Менший – України вірний син.
«Хто війни зерно між них посіяв?» –
Відповідь у Бога дід просив.
Розболілись рани в ветерана,
Бо ж його воює рідна кров.
Може, він тому і не вмирає:
Не поділить двом одну любов.
06.07.2015.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593520
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.07.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)