Він тримав твої руки в долонях
Таврував поцілунком зап’ястя
Ти відчула себе у полоні
Коли він напував тебе щастям?
Ти сп’яніла від слів найтепліших
Що лились у самісіньке серце
І злітала до неба і вище
Хай там що… Хай хоч сонце сміється
Виганяла мітлою з порогу
Чорну заздрість негарну, лупату
І молилась єдиному Богу
Щоб довіку тихенько кохати
13.07.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2015
автор: Serg_maestro