Не розумію злих людей,
Яким усе поперек горла.
Сусід їм винен, винен гей,
Радіє хтось, біда в них чорна.
Живуть і продукують злість,
Не розуміючи, що згодом,
Це почуття самих їх з'їсть,
Як кажуть: так, одним заходом.
А люди згадують добро,
Зло пам'ятають одиниці.
Якесь не те було ребро,
Якщо вона на весь світ злиться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593497
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 13.07.2015
автор: Патара