Моя Вкраїна підіймайсь!!!
Ревуть трембіти, гасла, дзвони.
Збудуймо з наших тіл заслони;
Ти цвітом нації пишайсь.
Тут ллється кров людська і сльози,
Тут ллється гнів наш через край
І постріли, мов з неба громи
З Дніпра лунають за Дунай.
Пліч опліч. Ризикує кожний,
Тому щільніш, гайда у стрій.
Тут волі дух непереможний,
Тут безупинний подих мрій.
Моя Україна, – Живи!!!
Непереможна і в любові
Об’єднуйся, в звитяжнім слові
І рви кайдани, - розірви!
Моя Україна – здолай;
Неволю, злидні і насильство,
І вільне побудуй суспільство,
І не на мить не забувай,
Не залишай синів-бійців
Напризволяще, у недолю,
Молю, ніколи не штовхай,
А пригорни і об’єднай,
І шану їм віддай, і волю!
Моя Україна – люби!!!
Своїх дітей, шануй і віруй
У спільну справу нашу, й силу…
Поклич на захист в час журби,
У час, коли тебе плюндрують,
Забороняють все і б’ють…
Бісові діти не жалкують
Про те, що роблять,
І цькують,
Тебе, моя кохана, рідна,
Мов ту дівчину молоду,
Моя дружина - Україна,
Все буде добре, до ладу.
За тебе гіркої до дна,
З народом твоїм вип’ю келих,
Піду за тебе в бій, щоб ти
Багато мала днів веселих,
І щоби твої маленькі діти
Свободі сонячній радіти
У краю б рідному могли,
І завжди б вільними жили.
Слава Україні!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593414
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 13.07.2015
автор: CONSTANTINOPOLIS