пригадай мені небо
і тіло прозоре Ісландії
білі сіті ночей
табуни сріблохвостої криги
співи чайок
у нетрях підводного царства
монотонно вколисують
в гейзері
хворого Одіна
зафільмуй Серафіту
дружину
рибину
чи ангела
гнізда крячок на скелі
і пасма зелених лишайників
ми підемо в Ісландію
тіло звільнивши від себе
називаючи небом
сліпучу пустелю
Вальхалли
пригадай мені небо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2015
автор: Світлана Бреславська-Кемінь