ДУШІ ВЕЛІННЯ

Ідуть    роки,    літа    минають,
Ростуть    на    зміну    покоління
Що    нагромаджують,    що    відкидають:
Думки,    пісні,    знання    та    вміння.
Творив    добро    чи    зло    посіяв,
Надбав,    втрачав,    зміцнив,    ослабив  –
Міру    добра    ніхто    не    зміряв,
І    зла    вагу    ніхто    не    зважив.
Як    намагавсь    й    не    перевершив
І    не    підняв,    що    не    по    силі  –
Надійсь    на    того,    хто    довершить
Те,    що    душа    твоя    хотіла…
Безсмертної    душі    веління  -
Збирати    й    сіяти    насіння.
                         12.07.  2015р.,  Київ
*Фото    з    інтернет

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593390
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2015
автор: БГІ