Я слухаю як бється моє серце, тік-тьох,тік-тьох,
Воно входить в пристанище богів,
Воно говорить і горить вогнем,
Воно надихається співом лісів,
Я не памятаю хто я і звідки,
Гублюся в твоїх відчайдушних очах,
Я прикладаю вуха знову до мого серця,
Воно знову горить дежавю,
Розкладається тисячами вогнів,
Правда це чи не правда, не знаю,
Я самотній ангел любові, ельф що не памятає,
Я наодинці із своїми мріями,
Мріями що тягнуть то вниз то вверх,
Я літаю із ними по ступеням свободи,
Бо моє серце бється тік-тьох...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2015
автор: Ветер Перемен