Може не так я щось робив,
Не кланявся, як було треба,
Здавалося, як люди жив,
Дивився в очі , а не в небо.
Ходив за плугом з маленьку,
Косив траву колись із татом,
Зла не робив я на віку
І на посту стояв солдатом.
Ніколи людям не брехав,
Не крав і не дурив ніколи.
Ділився тим, чим жив і мав,
Ставав у ріст, хоча був кволий.
Роки давно беруть своє,
Є сумнів, що робив проколи,
Життя пройшло – оте моє…
Та сумнів і до нині коле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593146
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2015
автор: Віталій Назарук