Зимовий ранок вбрався в білі шати,
І заглядає в вікна до осель.
А до тепла деревам спати й спати,
Чорніти між засніжених пустель.
Мороз їх прикрашає білим квітом,
Ще так далеко ждати до весни.
" Ну як же добре було там де літо!"-
Хитають вітами, їм сняться сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2015
автор: Богдана Копачинська