Прощай мені мої гріхи!
Прошу тебе, прощай!
Я їх зроблю ще кілька -надцять,
Чи може трохи більше.
Бо я не з тих,
Хто на землі дарує рай.
Але я з тих,
Хто до душі найближче.
Хто любить так,
До крові на зубах.
Хто ніжить так,
Як шовком по обличчі.
Ім'я моє палає на губах,
А погляд - манить й кличе.
Прощай всі мої помилки,
Усі страхи
Моїх нічних баталій.
Усі слова,
Що колять як голки.
Безмежну кількість
Всіх моїх фаталій.
Всі погляди,
Що більш пекучі льоду.
Прощай,
І я до тебе буду йти,
Щоб випити твою
Священну воду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2015
автор: Катерина Пташка