Я - українка, і я вдячна долі,
Що не зломити націю мою,
Бо українці не живуть в неволі,
За волю душу віддадуть свою.
Я - українка, я в своїй країні,
Яка вставала з згарищ і скорбот,
Де йшли на смерть герої України
За свою землю, за її народ.
Я - українка, тут моє коріння,
На Богом даній я живу землі,
Нам Бог дав стільки сили і терпіння,
Ніколи нам не жити в кабалі.
Я - українка, я пишаюсь родом,
Розумним, працьовитим - з поколінь,
Та стільки горя випало народу -
Проклятих воєн, сліз і потрясінь.
Я - українка, і вірю щиро,
Що згинуть в пеклі вороги всі злі,
І будуть жити українці в мирі,
На своїй рідній і святій землі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2015
автор: LubovShemet