Якби збулися давні мрії,
Щоб доторкнутись того дня,
Коли на батьківськім подвір'ї
Збиралась вся наша рідня...
Щоб у минуле повернутись,
Не мов босоніж по траві...
І в рідну хату зазирнути,
Де всі здорові і живі...
Я б полетіла, як на крилах,
У той давно минулий час,
Де мама щедрий стіл накрила,
Де батько зустрічає нас...
А ми щасливі і веселі,
Бо кожен з нас давно хотів,
Щоб сміхом повнилась оселя
Дітей, онуків і батьків.
...А в темнім небі ясні зорі,
Розмови, жарти - звісна річ...
А прохолодний вітер з моря
Дарує неповторну ніч.
Сімейне невелике свято
Збирало всіх нас звідусіль,
Чекали вдома мама й тато,
А на столі і хліб і сіль...
Я знаю, що це лише мрії,
Отож залишимо їх снам,
Бо вже на батьківськім подвір'ї
Ніколи не зібратись нам.
Батьки давно вже в іншім світі,
Немає багатьох з рідні,
І вже сивіють наші діти,
Летять роки, минають дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2015
автор: LubovShemet