Пообіцяй, що вернешся живим!
Пообіцяй! Прошу, благаю!
І хоч вирішувати свою долю не тобі,
Пообіцяй, бо я цього чекаю!
Пообіцяй, що себе будеш берегти,
Пообіцяй, що будеш думати і лише потім діять,
Пообіцяй, що будеш мужнім в боротьбі,
Бо як боятимешся пропаде надія!
Пообіцяй, що дбатимеш про себе,
Пообіцяй, що коли будеш у строю,
Промовиш слово «Збережи!» до неба,
А я почую і молитву твою закінчу.
Пообіцяй, що ти не зрадиш друзів,
Що ти підставиш їм своє плече.
Пообіцяй, що їм у скруті допоможеш,
Вони ж тоді у скруті витягнуть тебе!
Пообіцяй, що ти не впадеш духом,
Коли здавалося б надії вже нема!
Пообіцяй, що будеш сильним
І скажеш мудро: «Горе - не біда!»
Пообіцяй, що вихід точно знайдеш,
Яка б висока не була стіна.
Пообіцяй, що смерть ти подолаєш,
Якою б лютою вона до тебе не прийшла.
Пообіцяй, що вернешся живим!
Пообіцяй, прошу, благаю!
Одне прошу – пообіцяй, воюй й живи!
Сказав він тихо в трубку: «Обіцяю…»
09.07.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592935
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.07.2015
автор: Північна