Розправляю крила, мах за махом,
Вже відчуваю вітер на крилі.
Ще зусилля, я уже над дахом,
Самий перший в нашому селі.
Сам не знаю звідки взялась сила,
Та я лечу під небом наче птах.
І свої за плечима дивні крила,
Безжалісно обточую об страх.
Вже розганяю хмари в сторони,
Великим віражем дивую світ.
А вслід за мною чорні ворони,
За мною мій повторюють політ.
Я над селом летів, душа гордилася,
Бо ще ж ніде такого не було.
А вслід мені з землі дивилося,
Здивоване, зчудоване село.
Серце в грудях гулко билося,
І в душі моїй було тепло.
Отаке мені у сні приснилося,
Отаке зі мною в сні було.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592907
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2015
автор: Василь Надвірнянський