Ми всі з Радянського Союзу,
Народжені після війни,
Нам в хліб мішали кукурудзу,
Носили латані штани.
Та весь народ наш, як ніколи
З руїн країну підіймав,
Ми бігли радісно до школи,
Знання ніхто не купував.
Нам обіцяли краще жити,
Без злиднів, голоду і сліз,
Лиш треба тільки потерпіти –
Не за горами – комунізм!
Ми всі натхненно працювали
І все робили до пуття,
Терпляче вірили, чекали
Оте покращення життя.
Колись завзяті піонери
Ішли у світле майбуття,
Тепер старі пенсіонери,
Які робили все життя.
А ті, хто зовсім не робили,
Вже прогуляли, пропили,
Дітей без розуму плодили –
Собі всі пільги здобули…
І живемо ми, хто як може
На ті злиденні копійки,
І нам ніхто не допоможе,
Кому потрібні старики?
Ми всі з Радянського Союзу,
Народжені після війни,
Що для держави ми обуза,
Немає нашої вини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2015
автор: LubovShemet