Над селом летять рушники
Баби Марфи півники червоні.
Враз взяли і злетіли з руки,
Зустрічати світанки у полі.
Кольорами життя вишивала
Під зозулями «Вічне кохання».
Свою долю з війни виглядала,
І лампада горіла до рання.
Всім відомі її рушники,
Ті мотиви красиві і вічні.
І злітали, злітали з руки,
Лебедями летіли у вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2015
автор: Тетяна Акименко