Біла калинонька у саду цвіла
і препишним цвітом світ прикрасила,
білії суцвіття – китиці рясні,
нахилились низько квіти до землі.
Калина бульденеж й звичайна ростуть,
квітами красуються, листя розвернуть,
восени червоними радують плодами,
а зимою пишним квітом – снігурами.
Стануть пригощати птаство чарівне
кущі плодовиті, врожай не мине
та ще господиня набере плодів,
чай смачний і кислий зігріє без слів.
А ще чай і сонним додасть більше сил,
якщо калиноньку в саду посадив,
хитає під сонцем препишна краса,
милується під сонцем і блищить роса.
Гріє рудий котик під сонечком ніс:
віє теплий вітер, а що він приніс?
Він приніс весноньку, пишнії літа,
де цвітуть калини, радість приліта!
Фотографія із інтернету.
05.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592740
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2015
автор: Светлана Борщ