Робим ми за кругом круг
У життєвій круговерті.
Доки є в нас мрії й рух -
Ми не можемо померти.
Має кожен з нас свій рід,
Не чекає ніхто смерті.
Діти й внуки - це наш цвіт,
Цілі вірні і конкретні.
Все життя ми спішимо,
Час робота поглинає.
Як умієм живемо,
Де кінець - ніхто не знає.
Світлі ранки, теплі дні -
Кличуть нас в нові дороги.
Ми співаємо пісні,
Повертаючись додому.
І в дорозі, і в сім'ї -
Здобуваємо щось нове.
Забуваємо в путі
До матусь часом дороги.
Та бувають ночі й дні
В нас похмурі і холодні.
Та ми в горі і в журі -
Залишаємося горді.
Все долаємо в путі -
Негаразди й перепони.
Забуваємо тоді,
Що життя в нас неповторне.
А роки, мов журавлі -
Відлітають, відлітають.
І сивіють матері,
І старіють, і вмирають.
Десь вони тоді пливуть
У небесній круговерті.
До могил їх діти йдуть,
Матері стають безсмертні.
Так за кругом робим круг,
Як у космосі планети.
Вічний і безсмертний рух
У безмежній круговерті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592666
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 09.07.2015
автор: геометрія