Ну от і все…немає мами…
Лише горбочок свіжої землі,
Сумні вінки із чорними стрічками,
На кладовищі в рідному селі…
Пронизливий холодний вітер,
Холодне сонце в небесах,
Немає мами в цьому світі,
Вона пішла в останній шлях…
Тепер навічно поряд з татом,
Знайшла свій спокій на віки,
Ми будемо вас пам'ятати,
Найкращі, дорогі батьки…
Ви залишилися у дітях,
Тече в онуках ваша кров,
І не закінчаться на світі
Ні добра пам'ять, ні любов…
Сумує вітер в верховітті,
А думка серце моє рве,
Що донечкою в цьому світі
Мене ніхто вже не назве…
…Сьогодні з нами ти в останнє,
Стискає душу тихий плач,
Шепочуть губи на прощання:
"Прощай, матусю і пробач…"
На світлині моя мама - вчителька украінськоі мови.
Мелітополь 1947 рік
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: LubovShemet