Сонце з неба ллє проміння,
Тіло знемагає від бажання.
Хочеш подарую своє вміння,
Свої чари та зізнання,
Може, трохи не пристойне,
Може, взагалі розпусне,
Але літо таке знойне,
А краса твоя спокусна.
Ну чого ти то чекаєш?
Чи то може ти не бачиш,
Що тебе всього бажаю…
Ти для мене стільки значиш.
Ну, коли ти вже торкнешся
Мого тіла, мого стану.
Може, просто ще не знаєш,
Що від дотику розтану.
А спокуса така сильна
Може, навіть і нестерпна,
Захопила моє тіло.
Я кажу тобі відверто,
Що чекаю насолоди,
Здійснення свого бажання.
Я не хочу прохолоди,
Ну давай займемсь коханням!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=5926
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.07.2005
автор: EcstaZZy