Як переходить раптом день у ніч,
То ясне сонце закриває хмара,
Холоне серце… Та не в тому річ,
Приходить у життя небесна кара…
Замість дощів летить з лиця сльоза,
А що було колись - вдяглось в чорне
І заховалась в береги роса,
Життя людини стало однотонне…
Було із світлом, перейшло у ніч,
Красуні квіти - стали тусклі зорі,
Кричить у гаї з переляку сич,
А замість щастя, розмістилось – горе.
Таке життя, бо гряне новий день,
Цвітуть сади і солов’ї полощуть,
Життя таке - лишився я один,
Але хоч сам… Один я йду на прощу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592588
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2015
автор: Віталій Назарук