Україно, рідна Україно,
Сонце,небо і пшеничнії поля.
Лиш до тебе завжди серцем лину,
Моя рідна матінко - земля.
Лиш твої поля й степи безкраї
Я завжди люблю і бережу,
Квіточку я кожную плекаю,
По травичці бережно ходжу.
Зранку встану, вийду із хатини,
Квіти уплету я до віночка,
Україно, ти прийми поклін дитини,
Подивись на її вдячні очі.
Вийду в поле, вмиюся росою,
Підійму до неба рученята,
Буду милуватися красою,
І гордитися тобою свято.
Адже ти у нас така єдина,
Нас ростиш і пестиш з року в рік.
Рідна земле, мила Україно,
Не забуду я тебе по вік !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.07.2015
автор: Постольник Ірина