Мольфарка (сценічний образ)

Всіх  вітаю,  добрий  вечір,
і  дорослим  і  малечі!
Шо,  прийшли  на  мій  сеанс?
То  скажу  є  добрий  шанс
вам  позбутись  негативу,
чи  якого  ще  нариву.
Як  це  місто  зветьсі*,  люди?
Най  завжди  щасливим  буде!
Най  буду́ть**  усі  багаті  
в  цьому  місті  в  кожній  хаті!
Добре  шо  зібрались  разом,
то  зведу  з  вас  всю  заразу.
У  Карпатах,  в  себі  вдома,
я  мольфарка  всім  відома.
Я  знімаю  порчу,  зглаз,
всю  гидоту,  навіть  сказ.
Ось,  наприклад,  чоловік,
як  сказивсі,  взяв  і  втік
до  якоїсь  молодої.
То  скажу  вам,  друзі  мо́ї,
цього  "мачо"  до  дружини
повєрну́  за  півгодини.
А  ото  шо  є  між  ніг,
хоч  таке  казати  гріх,
не  буде́  нігде́  плигати,
буде  здатне  тіки  сяти.
Той  кубе́ль  про  все  забуде,
і  з  своєї  халабуди
навіть  гавкати  не  буде.
Як  скажу  чарі  ́вне  слово,
то  заціпить  стопудово.
А  якщо  він  ще  й  п'яничка,
то  для  мєне,  це  дрібничка.
Зро́блю  так,  шо  самогону
він  не  питиме  до  скону.
Навіть  пива  він  до  рота
не  візьме,  бо  буде  рвота.
В  кого  є  які  проблєми,
то  звертайтесі  до  мєне.
Я  лікую  всі  болячки:
грипи,  гикавки,  сверблячки...
Покладусь  на  ласку  Божу,
не  соромтесь,  всім  помо́жу.    .
А  ось  тим,  хто  "жабу"  має
і  від  заздрощів  страждає,
має  душу  злу,  ворожу,
я  ніяк  не  допомо́жу,
хоч,  людей  таких  шкода,
бо  від  чорта  ця  біда.
В  нього  темна,  дужа  сила,
мо́я  магія  є  –  біла.
Щоби  Звіра  подолати
тра,  найперш,  бажання  мати.
Підніміть,  будь  ласка,  руки,
хто  зазнав  цієї  муки,
хто  не  може  ніччю  спати,
бо  в  сусідів  кращі  хати,
більше  гро́шей,  добрі  діти
і  машини  не  в  кридиті.
Ніц  нема  таких  у  залі?
То  нехай  не  сплять  і  далі!
Вмію  також  поробити,  
щоб  були  здорові  діти,
щоб  була  робота  всім,
щоби  був  багатим  дім.
Покладусь  на  ласку  Божу  –
ваші  статки  приумножу.
От  вам  хрест,  шо  тих  гроше́й
буде  стіки,  як  воше́й,
шо  натрушують  мажори-
олігархи...  I'm  sorri.      
Про  політику  мовчок,
бо  відріжуть  язичок.    
Я  на  молодість  і  вроду
заряджаю  святу  воду.
І  без  "ботексу"  й  ножа,
тіки  словом  ворожа,
для  любої  дівки,  тітки
зро́блю  нові,  гарні  тітьки.
З  товстуна  зроблю́  скілєт
без  мороки  і  дієт,
та  ще  й  добрий  дам  совєт:
хто  бажає  похудати,
то...  не  тра  багато  жрати!
Покладусь  на  ласку  Божу  –
з  вас  зроблю́  кістки  і  кожу.  
Ворухну  лише-но  пальцем  –
ваше  сало  стане  смальцем.
Лисим  вирощу  волосся,
густим  буде,  як  колосся.
Бачу  лисий,  як  коліно
дядько...  То  скажи,  мужчино,
згоден  на  експерім'єнт?
Харашо...  Один  мом'єнт.
Проведіть  товариша,
а  усім  кажу  я  –  ша!
Зара  під  моїм  гіпнозом
гольову  скує  морозом,
потім  буде  гарячо,
не  лякайся,  це  нічо!
То  полізуть  з  середини
усі  сплячі  волосини.
Зара  всі  побачать  чудо,
за  півмиті  будеш  з  чубом.
Токо  нада  асістєнт,
шоб  зробить  експерім'єнт.
Золота  моя  дитино,
підійди-но  на  хвилину,
поклади  оцю  хустину,
порівняй  зо  всіх  сторон,
та  потримай  мікрофон.
(хустку  кладуть  на  голову  лисого  чоловіка)
Зара  буду  чаклувати,
а  всіх  про́шу  рахувати.
Дядьку,  ти  не  засинаєш?
шось  незвичне  відчуваєш?
На  маківці  не  свербить?
Ну,  то  добре!  Буде  жить.
Перевіру,  як  там  мізки,
чи  не  заплелися  в  кіски.  
(мольфарка  під  хусткою  непомітно  приліплює  оселедця)
Шось  там  лізе,  чесне  слово...
Мабуть,  досить.  Все  готово.
Раз,  два,  три,  шотири,  п'ять...
Все.  Капець.  Давай  знімать.
Подивіться,  добрі  люди,
то  ж  козак  тепера  буде,
не  якийсь  старезний  дід!
Цеє  маєш  на  розплід.
Дядько,  дай-но  копійчину
за  свою  нову  чуприну,
за  відновлене  волосся,
шоб  воно  тобі  велося.
Ніц  не  маєш?  То  шкода.
Але  гроші,  то  вода.
Нашо  бабці  тії  гроші...
Он-де  стерлисі  галоші,
шоби  по  людя́х  ходити
і  добро  усім  робити.
Нині  маю  вже  сто  літ,  
як  з'явилася  на  світ.
Вже  нічо  мені  не  треба,
душа  проситься  до  неба.
То  ж,  коли,  кого  стрічаю  –
віддаю  усе,  що  маю.
І  тобі  дам  кілька  гривень.
Не  плигай  мені,  як  півень!
Як  дають  –  завжди  бери,
бо  від  Бога  ті  дари.
Йди,  синок,  до  перукарні,
кучері  зроби  там  гарні.
І  повір  мені  мольфарі  –
з  жінкою  буде́ш  у  парі
до  кінця  аж  світу  жити
і  її  одну  любити.
Був  він  бідним  –  став  багатим,
був  він  лисим  –  став  патлатим,
тож  кажу  –  у  добру  казку  
вірте,  слухайте  Параску.
Все.  Пора  мені  кінчати,
повертатися  в  Карпати.
Про́шу  в  гості,  хто  там  буде.
Най  щастить  вам,  добрі  люди!
Помолюсь  святому  Богу,
тра  збиратисі  в  дорогу.
Та  скажу  ще  кілька  слів,
що  Господь  мені  велів:
Розум,  долю,  волю  майте!
На  все  добре!  Прощавайте!

Картина  Ирины  Лупащенко  "Мольфарка"
*  У  творі  використаний  територіальний  діалект  і  суржик.
**  Слова  з  "місцевими"  наголосами.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592337
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 07.07.2015
автор: natali.voly