Так серце стиснулось від болю,
Від кривд, образ і самоти,
А сльози переповнювали очі
І потекли, як дві ріки.
Твоя дорога буде ними вмита,
Десь чиста й ніжна, десь гірка.
Не буде в тебе просто літа,
А буде в тебе ще й зима терпка.
Життя ще так закрутить, замете
І в спогади не раз ще поверне
До тих людей, які тебе любили
Що вірили тобі, тобою дорожили,
Що Господа за тебе лиш молили,
Просили, щоб беріг й не покидав.
А ти в цей час тихенько повертав
І залишав коханих, просто йшов,
Обравши нових дійових осіб,
Закреслив все і все порвав.
Це ж не тебе боліло все.
Це ж ти не відчував,
Не чув ні стогону, ні крику, ні плачу,
За що ж це я таку ціну плачу ?
За ту любов, що дала крила,
За те, що так тебе любила
Знов серце стиснуло від болю,
Від кривд, образ і самоти.
А сльози переповнють знов очі,
Течуть собі, неначе дві ріки.
Галина Гайвась
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2015
автор: Галина Гайвась