ІДЕ ВІЙНА…

Іде  війна  -  незвична  та  жахлива.
Вона  руйнує  села  і  міста.
Цілує  мертвим  холодом  вуста.
А  тіло  обертає  у  м’ясиво.

Іде  війна,  не  названа  війною.
Але  від  того  менше  не  пече.
І  де  оте  обіцяне    плече?!
Від  нього  тванню  тхне  лише    гнилою.

О,  скільки  буде  вдів  ще  і  сиріт
І  скільки  переораних  стежинок?
Коли  війни  урветься  пуповина,
Розмиє    дощ  її  гарячий  слід?

Людське  життя  –  не  трави  у    лугах.
Хай  мир  якшвидше  в  думах    половіє.
Краса  у  нас  тут!  Літо    зеленіє.
А  там,  на  сході,  рве  усе  по  швах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592193
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.07.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)