Панове президенти, є до вас розмова…

"За  3  дні  я  зупиню  війну!"
"За  4  -  піднімлю  країну!"
Ми  повірили  вам.  Ну  і  ну...
Як  ми  були  такими  дурними?

Ви  казали:  "Ось  нове  життя!"
Попередили:  "Легко  не  буде."
Результат  як  завжди  -ніх*я!
Зла  країна  й  ошукані  люди.

Пісня  Скрябіна  вельми  сумна,
Але,  знаєте,  правди  там  повно.
І  питання  стоять  не  дарма.
От  скажіть  нам:  ви  хто  і  за  кого?

Якщо  ми  -  то  сини  козаків,
Отже  наш  президент-  то  є  гетьман,
Та  попереду  наших  бійців
Ви  не  йдете  ні  другим,  ні  третім.

Я  не  бачив  ще  вас  на  фронтах,
Як  і  ваших  синів  і  онуків.
Ви  зануритесь  далі  "  в  ділах"
Навіть  нам  не  покажете  й  руку.  

В  вас  мільйони,  зізнайтеся,  є.
Так  чому,  як  боєць  у  шпиталю,
Весь  народ  все  що  є  віддає,
А  від  вас  лиш  слова  і  медалі?

На  словах  ви  -  новий  Пілігрим!
"Тимчасово"  і  "Будуть  розбиті".
А  по  факту  -  відібраний  Крим,
Сотні  жертов  і  кодло  бандитів.

Може  жорстко  але  "Не  п*здіть!"
З  нами  годі  вже  в  хованки  грати!
Як  народ  всадовив  вас  -  сидіть,
Ми  ж  вас  можем  так  само  і  зняти!

http://vk.com/ak.virshi

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2015
автор: Андрій Костюк