Невже колись було-велося:
Усе хотілося - й моглося,
Пташки витьохкували нотки,
Життя аж хлюпало солодке?!.
Невже колись таке бувало,
Що нам і нічки було мало...
І від розлуки до розлуки
Спліталися у щасті руки?..
Невже колись п'янило літо,
Роїлись пахощі-флюїди -
І ми впивалися коханням
Усеньку ніченьку до рання?..
Невже колись чаклунка осінь
Нам гаптувала мрії босі,
Стелила райдуги під ноги
І ткала золотом дороги?..
Невже колись збувались мрії
І сон в колисочці леліяв?..
А ми літали на жар-птиці -
Шукали зоряні криниці?..
Колись було!.. Уже не буде...
Та тільки пам'ять не забуде...
І нагадає нам серде́нько
Літа щасливі молоденькі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591908
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2015
автор: РОЯ