Запрягаю коня у безтарку нову,
Що недавно завезли в подвір’я,
І на хуру кладу не зів’ялу траву,
Що накошена у надвечір’ї…
Перший промінь вгорі, полуснув небеса,
Кудись враз подівалися зорі
І заграла на лузі туманна краса,
Наче сонце на древнім соборі.
Батіжок у руці і відоме «гатя»,
Задурманений запах в травичці
І сидить на тім сіні маленьке дитя,
Наче пан в пофарбованій бричці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591641
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: Віталій Назарук