Я РОСИ ЗБИВАВ

Цибуля,  сало,  помідор,
А  ще  шматок  хлібини,
Ішли    на  луг    усі  гуртом,
Раненько  -  ще  до  днини…

Лягала  покотом  трава
І  комарі  літали,
Та  трав’янисті  йшли  жнива,
Яких  давно  чекали.

Через  роки,  через  літа,
Від  прадіда  до  діда,
Трава  косилась,  як  свята,
Бо  сіно  після  хліба.

Клепались  коси,  «ших»  лунав,
Творилися  покоси,
Хоч  був  малий,  проте  не  спав,
Збивав  босоніж  роси…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591613
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: Віталій Назарук