Іде війна, іде казна,
Іде пекла стіна.
Пролітає, усе умирає,
Життя немає.
Соловейко не щебета,
Навіть пташина не співа.
Все тихо нічого нема,
Настала погана пора.
Помирають кожної днини,
Навіть хвилини.
Десь радіють люди,
Десь іде війна.
Ну на що це робити,
Мир треба любити.
Там люди радіють,
Пшеницю сіють.
Там квіти цвітуть,
І бджілки гудуть.
А порівняти війну,
Цю прокляту казну.
Там все вмирає,
У пеклі зникає.
Там доброго зовсім, зовсім не має,
Щось не зрозуміле по небу літає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2015
автор: Лісничий Святослав