Заховалось сонечко,
ген за ліс,
Синій вечір в полечко
з неба зліз,
В гіллі тополиному
зачепивсь,
Тож водиці плинної –
не напивсь.
На густі кущі вечір
погляда,
Сутінками щільними
огорта.
А як перша зірочка
ізійшла,
Мандрував він пішечки
до села.
Темнокрила ніченька
із небес
Опустила ніженьки
ув овес.
В росах зачепилася,
мов дитя,
Зорі розгубила всі
нічка та.
Колисала річенька
зір розмай,
І вже чарівнішої,
ні, нема.
Забавля до ранку ніч
соловей,
Вигляда коханнячко
він нове.
Тихий місяць повагом
проплива,
Зорями він обраний
голова,
Котить понад річкою
до села.
Дивна казка нічкою
та була.
26.02.13
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591564
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)