Соняшник – згадка про Грету Гарбо:
Як відкидає назад свою голову -
в жовто - гарячім круглім жабо,
Й скільки снобізму в стрункому і голому!
Дивиться зверхньо чужак – напівбог,
Кпинить городу зразкову еклектику.
Хто йому бачиться? Може ,Ван Гог,
Що передав і красу й енергетику.
Американець,як втрапив сюди?
Дозвіл затверджено в вищих інстанціях?
Бджоли цілують його за меди
І розважають щоденними танцями,
Бо ж – особливий, ця роль – непроста,
Все ж винятковість – то ноша відважного.
Сонце – єдина висока мета,
Сноб чи романтик в жазі недосяжного?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2015
автор: Любов Матузок